віадук

віадук
(лат. — шлях і веду)
Шляхопровід через ущелину, долину або глибокий яр, байрак, річку. Багатопрогонні та багатоярусні, аркові або балкові В. спиралися на підпори різної висоти, найбільший прогін влаштовувався у найвищій (над рівнем поверхні землі) частині (порівн. естакада). У стародавні часи зводилися з великих кам'яних блоків, у XIX–XX ст. часто виконувалися металевими і залізобетонними. Пішохідні В. звичайно робились з дерев'яних конструкцій.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "віадук" в других словарях:

  • віадук — а, ч. Міст через яр, провалля, залізничні колії тощо …   Український тлумачний словник

  • віадук — [в іаду/к] ка, м. (на) ку, мн. кие, к іў …   Орфоепічний словник української мови

  • віадук — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Музыка Брунея — представлена широким разнообразием народной музыки и танца, поскольку Бруней имеет культурные связи со странами Юго восточной Азии такими как Малайзия, Сингапур, Индонезия, Таиланд и Филиппины. Несмотря на то, что Бруней в чём то похож культурно… …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»